Словник української мови (1927)/коцький

by Борис Грінченко

◀ коць

Словник української мови Борис Грінченко К коцький

коцюба ▶

Київ: Горно, 1927

Ко́цький, а, е. Фамилия сказочного кота, произведенная от слова кіт (ко́тський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. I. 23.