Словник української мови (1927)/крижати

by Борис Грінченко

◀ крижастий

Словник української мови Борис Грінченко К крижати

крижатий ▶

Київ: Горно, 1927

Крижа́ти, жа́ю, єш, гл. = Кружа́ти. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = Крижува́ти. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають, церкву будують. Чуб. III. 448.