Словник української мови (1937)/безувірський

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безувірський
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безуві́рський, а, е = Безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.