Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бехатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бехатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́хатися, хаюся, єшся, сов. в. бе́хнутися, нуся, нешся, гл. Падать, упасть с шумом, грохнуться. Якби не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.