Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бренькати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бренькати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.