Словник української мови (1937)/бундючитися
Зовнішній вигляд
◀ бундзик | Словник української мови Б бундючитися |
бундючний ▶ |
|
Бундю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, хорохориться, петушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.