Словник української мови (1937)/бундючно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бундючний Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бундючно 		бундячитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бундю́чно, нар. Высокомерно, чванно. Пішов з кімнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бундючно&oldid=561120