Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бундячний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бундячний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бундя́чний, а, е = Бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. НП. 377.