Словник української мови (1937)/бундячний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бундячитися Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бундячний 		буніти ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бундя́чний, а, е = Бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. НП. 377.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бундячний&oldid=561122