Словник української мови (1937)/бурлацтво

by Борис Грінченко

◀ бурлаха

Словник української мови Борис Грінченко Б бурлацтво

бурлацький ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурла́цтво, ва, с. 1) Соб. от бурла́ка. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = Бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219.