Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вередун

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вередун
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.