Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вирушити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирушити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рушити, шу, шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.