Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відотіль

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відорювати Словник української мови
Борис Грінченко
В
відотіль 		відпадати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відотіль&oldid=585771