Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відряджатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відряджатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відряджа́тися, джа́юся, єшся, сов. в. відряди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Виряджатися, вирядитися. Куди ти убираєшся, куди ти одряджаєшся? Мил. 209.