Словник української мови (1937)/відряджатися
| ◀ відряджати | Словник української мови В відряджатися |
відрядити ▶ |
|
Відряджа́тися, джа́юся, єшся, сов. в. відряди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Виряджатися, вирядитися. Куди ти убираєшся, куди ти одряджаєшся? Мил. 209.