Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грунталя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грунталя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грунта́ля, лі, ж. Род жгута по верхнему краю четена (см. Четен), сплетенного из растений: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.