Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гульма

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гульма
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́льма́, нар., употребляемое тавтологически для усиления значения гуляти. Отак цілісінький день гульма гуляє. Лубен. у.