Словник української мови (1937)/димарик
| ◀ димарний | Словник української мови Д димарик |
димати ▶ |
|
Дима́рик, ка, дима́ричок, чка, м. Ум. от димар.
| ◀ димарний | Словник української мови Борис Грінченко Д димарик |
димати ▶ |
|
Словник української мови — Д
димарик
Борис Грінченко
1937
Дима́рик, ка, дима́ричок, чка, м. Ум. от димар.