Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/диркати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
диркати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́ркати, каю, єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.