Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догонь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ догонити Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догонь 		догоня ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дого́нь, ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов удогонь; нагнав, одняв. Рудч. Ск. I. 86.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/догонь&oldid=639583