Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досвітчанин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досвітчанин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящий на досвітки. Досвітча́ни. Парни и девушки, ходящие на досвітки. Константиногр. у.