Словник української мови (1937)/досвітчанин
| ◀ досвітчаний | Словник української мови Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящий на досвітки. Досвітча́ни. Парни и девушки, ходящие на досвітки. Константиногр. у.
| ◀ досвітчаний | Словник української мови Борис Грінченко Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Словник української мови — Д
досвітчанин
Борис Грінченко
1937
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящий на досвітки. Досвітча́ни. Парни и девушки, ходящие на досвітки. Константиногр. у.