Словник української мови (1937)/доїдливий
| ◀ доїдати | Словник української мови Д доїдливий |
доїжджати ▶ |
|
Дої́дливий, а, е. Докучливый, надоедливый. Слухати доїдливих речей. Мир. Пов. II. 53.
| ◀ доїдати | Словник української мови Борис Грінченко Д доїдливий |
доїжджати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доїдливий
Борис Грінченко
1937
Дої́дливий, а, е. Докучливый, надоедливый. Слухати доїдливих речей. Мир. Пов. II. 53.