Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/друкований

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
друкований
Київ: Соцеквидав України, 1937

Друко́ваний, а, е. 1) Печатный. Друкована словесність. К. ХП. 114. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люди: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люди письменні й друковані. К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно в двузначном смысле: можно понять, что дело идет и о телесном наказании друком (дрюком), т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований), т. е. недоученный — подразумевается: при помощи дрюка, палки, почему в вариантах этой пословицы бывает и так: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.