Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубнити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубнити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.