Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурнісінький

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурнісінький
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудченко. Сказки. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.