Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дідинець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідинець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діди́нець, нця, м. Двор. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. III. 26.