спречатися
| спречатися |
|
|
Спреча́тися, ча́юся, єшся, гл. = Сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| спречатися |
|
|
Спреча́тися, ча́юся, єшся, гл. = Сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.