Співав соловейко, і липа цвіла (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Співав соловейко, і липа цвіла
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Die Linde blühte, die Nachtigall sang Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Ліричні співанки», зб. «Книга пісень». Створення: 1822—1823, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 133 – 147.  


XXV.


Співав соловейко, і липа цвіла,
Всміхалося сонце, скрізь радість була;
А ти цілувала мене, обіймала
І так до тремтячих грудей пригортала…

Кричав чорний ворон, і лист опадав,
І сонячний промінь так прикро блищав;
«Прощай!» – ми сказали. – Холодне прощання!
Ти гречно вклонилась на гречне вітання.