Спільна заява України та Японії 1995

Матеріал з Вікіджерел
Спільна заява України та Японії 1995
Проголошена:
23 березня 1995 року
Набула чинності:
23 березня 1995 року
     

СПІЛЬНА ЗАЯВА УКРАЇНИ ТА ЯПОНІЇ


Президент України Леонід Кучма і Прем'єр-міністр Японії Томіічі Мураяма з нагоди візиту Президента Кучми до Японії, виступили з наступною заявою стосовно рамок майбутніх відносин між обома країнами.
Обидві сторони, сповнені рішучості розвивати дружні відносини між двома країнами шляхом поглиблення взаємної довіри і розуміння на засадах принципів взаємної вигоди, рівності та поваги до суверенітету, спільно визнали, що розвиток цих відносин відповідатиме не лише взаємним інтересам народів Японії та України, але також зробить вагомий внесок у справу миру і стабільності у відповідних регіонах та усьому світі. У цьому контексті Японська сторона визнала, що існування вільної незалежної і суверенної України є важливим для посилення стабільності в Європі і відповідає інтересам усієї міжнародної спільноти.
Обидві сторони знову підтвердили свою прихильність принципам Статуту ООН стосовно підтримання міжнародного миру і безпеки, а також з мирного врегулювання спорів, і підтвердили свій намір співпрацювати на двосторонній основі і в Організації Об'єднаних Націй та інших форумах, з метою ефективного виконання цілей Статуту ООН відповідно до проголошених в ньому принципів.
Обидві сторони висловили свою переконаність у тому, що розширення політичного діалогу є вигідним та ефективним шляхом розвитку двосторонніх відносин, і підтвердили важливість обміну думками з питань, що становлять взаємний інтерес, включаючи двосторонні та міжнародні проблеми. Відзначаючи важливу роль, яку відіграє Організація з Безпеки і Співробітництва в Європі, обидві сторони наголосили на особливій важливості поглиблення діалогу з європейських проблем.
Обидві сторони дійшли спільної згоди, що реформування ООН і зміцнення її функцій мають велике значення. Українська сторона висловила свою підтримку постійному членству Японії у Раді Безпеки в ході реформування Ради. Обидві сторони поділяють думку про те, що у ході розширення Ради Безпеки важливість підтримання ефективного функціонування РБ, так само як справедливого географічного розподілу мають бути взяті до уваги.
Базуючись на розумінні, що Україна є однією з держав-правонаступниць колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, в ході візиту Президента України до Японії відбувся обмін Нотами між Міністром Закордонних Справ України та Міністром Закордонних Справ Японії, які підтвердили спільне визнання Урядами двох країн того, що договори та інші міжнародні угоди, що були укладені і діяли між Японією і Союзом Радянських Соціалістичних Республік, застосовувались і залишаються чинними між Україною та Японією, за винятком тих, які не могли за своєю суттю існувати між двома країнами. Обидві сторони висловили намір і надалі розвивати двосторонні відносини та співробітництво і, з цією метою розглянути укладення угод та домовленостей по мірі необхідності.
Японська сторона вітала приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, розглядаючи це як важливий крок на шляху досягнення миру і стабільності міжнародного співтовариства. Обидві сторони висловили свій намір підтримати безстрокове продовження ДНЯЗу та закликали всі ядерні держави докласти зусиль для ядерного роззброєння. Обидві сторони також підтвердили свій намір співробітничати у сприянні вирішенню різних проблем стосовно ліквідації ядерної зброї в Україні на основі Угоди між Урядом та Урядом України та Японії щодо співробітництва у питаннях ліквідації ядерної зброї, яка підлягає скороченню в Україні і заснування Комітету по цій операції, яка була підписана 2 березня 1994 року.
Обидві сторони вказали, на те, що дуже важливо з гуманітарної точки зору подолати серйозні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку з цим, Українська сторона високо оцінила направлення і підготовку експертів, передачу медичного обладнання та іншу допомогу, надану Японською стороною, що стало внеском у вирішення проблем, і висловила вдячність за цю допомогу. Обидві сторони підтвердили спільне визнання необхідності подальшого співробітництва в цій сфері. Крім допомоги з проблем, пов'язаних із Чорнобилем, Японська сторона висловила свій намір продовжувати здійснення гуманітарної допомоги Україні у медичній галузі. Українська сторона вітала намір Японської сторони продовжити цю допомогу.
Обидві сторони також підтвердили, що завданням глобальної важливості є запобігання повторенню катастроф на зразок Чорнобильської, а також робота по комплексній реструктуризації енергетичного сектору України.
У цьому зв'язку і з цією метою, обидві сторони дійшли спільного визнання важливості продовження активної підтримки завдань, здійснюваних членами С-7 та міжнародними організаціями разом з Україною з метою реалізації Плану дій, сформульованого С-7 стосовно енергетичного сектору України в цілому. Японська сторона висловила свій намір підтримувати Україну в рамках С-7, в забезпеченні ядерної безпеки, а Українська сторона вітала цей намір.
Обидві сторони поділили точку зору про те, що запровадження ринкової економіки є найкращим шляхом досягти процвітання в Україні. Українська сторона підтвердила свою рішучість здійснити широкомасштабну приватизацію і продовжити запровадження повномасштабних ринкових відносин в економіку України, і високо оцінила направлення експертів і надання іншої допомоги, здійснюваної Японською стороною для переходу України до ринкової економіки. Японська сторона високо оцінила початок повномасштабних економічних реформ в Україні, підкреслила важливість неухильного продовження реформ відповідними національними засобами і заявила про свій намір підтримати і надалі такі реформи як на двосторонній, так і на міжнародній основі, різними засобами, включаючи технічну допомогу. У цьому контексті японська сторона взяла до уваги намір України приєднатися до структури ОДР.
Японська сторона висловила свій намір зробити конкретний крок по фінансовій допомозі економічній реформі в Україні, а Українська сторона вітала цей намір.
Обидві сторони спільно визнали необхідність подальшого розвитку економічних відносин між двома країнами у різних сферах, включаючи торгівлю та інвестиції, на засадах рівності та взаємної вигоди. У своїх зусиллях по розширенню торгівлі, обидві сторони ще раз підтвердили важливість дотримання принципів ГАТТ/Угоди СОТ ( 995_342 ). Обидві сторони високо оцінили створення Українського Товариства - приватної організації в рамках Комітету з ділового співробітництва Японія - ННД (Нові Незалежні Держави). Українська сторона висловила свій намір прискорити процес формування правових та інших умов, сприятливих для заохочення інвестицій та іншої економічної діяльності іноземних підприємств в Україні. Японська сторона, визнаючи, що Україна є країною з перехідною економікою до вільного ринку, висловила свій намір надати пріоритетну увагу тим особливим обставинам, з якими стикається Україна продовжуючи свій перехідний період в економіці. Українська сторона ще раз підтвердила свій запит щодо включення України в національну Генеральну Систему Преференції.
Обидві сторони підтвердили, що широкий обмін між двома країнами у багатьох різноманітних галузях є дуже важливим для поглиблення взаємної довіри і розуміння між народами двох країн і спільно визнали необхідність розвитку обміну в таких галузях, як наука і техніка, культура і мистецтво. Обидві сторони підтвердили, що в розширенні двостороннього співробітництва важливе значення належить розвиткові обміну між молоддю, творцями майбутнього обох країн.
Обидві сторони спільно визнали, що розвиток обміну між парламентами обох країн зробив би значний внесок у розбудову двосторонніх відносин.
Обидві сторони поділили точку зору про те, що розвиток наукового обміну між академічними закладами і заохочення навчання японській мові та ознайомлення з Японією в Україні, а також навчання українській мові та ознайомлення з Україною в Японії є важливими для подальшого здійснення культурного, наукового і технічного обміну.
Токіо, 23 березня 1995 року.
Леонід Кучма           Томіічі Мураяма
Президент України Прем'єр-міністр Японії
(підпис) (підпис)

Джерела[ред.]