Стан, ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зосю. Левиц. I. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. I. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до пі́дтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Нп. 5) Сшитая половина пла́хти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Нп. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. I. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9) — колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) На стану́ ста́ти. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. Стано́к, стано́чок. Що в станочку за кінь стоїть? Нп. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. III. 181.
