Стара Україна/1925/3-4/До історії критичного видання „Кобзаря“ Т. Шевченка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стара України. №3-4 (1925
До історії критичного видання „Кобзаря“ Т. Шевченка (Павло Богацький)
Видання: Львів: 1925.

ДО ІСТОРІЇ КРИТИЧНОГО ВИДАННЯ „КОБЗАРЯ“ Т. ШЕВЧЕНКА.
(БІБЛІОҐРАФІЧНА ЗАМІТКА).
Подав ПАВЛО БОГАЦЬКИЙ.

Останні часи визначаються збільшеним інтересом української науки до питань з обсягу Шевченкознавства. Провадиться конкретна наукова робота над дорогоцінною поетичною спадщиною поета, над його біоґрафією, над виясненням впливів на Шевченка і самого Шевченка, над характеристикою його епохи і т. д. Але, на жаль, праця та провадиться без жадного пляну, неорґанізовано і, можна сказати, по-аматорськи. Досі українське громадянство, і особливо люде науки, не спромоглися заснувати спеціяльної інституції чи, принаймні, хоча б науковий періодичний орґан, яка чи який би координували ту приватну роботу, керували нею, а головне, випрацювали би певний плян її. Спроби, які по нинішній день були, не вивели цього питання на ясний шлях. Нарешті їм бракує авторітетности і… пляну.

В низці тих випадкових праць що-найменше знаходимо уваги присвяченої такому основному й необхідному для наукових студій питанню, як науково-критичне видання творів Т. Г. Шевченка і особливо його »Кобзаря«. Тимчасом без науково-критичного видання »Кобзаря« неможлива жадна наукова праця над ним. А знову таке видання неможливе без ясно й детально накреслених наукових засад, які необхідно треба додержати, щоби нарешті мати нам »Кобзаря« таки самого Тараса Шевченка, а не того чи иншого видавця чи редактора його.

Що правда, питання це поставив не сьогодняшній день, але йому належить ота настирливість і конечність, той маштаб та засоби до його розвязання, які, безперечно, і не снилися ще вчорашньому дневі. Тимчасом робота минулого часу, ота історія цього питання, повинна бути також предметом наукових студій, предметом досліду, щоби тим легче й правдивіше можна було поставити і розвязати проблему науково-критичного видання »Кобзаря« — сьогодня.

Завдавши собі мету — начеркнути оту історію науково-критичного видання »Кобзаря« Т. Шевченка, що в наших еміґрантських умовах не є легким до виконання, ми зібрали не вичерпуюче-повну, але можливо повну бібліоґрафію питання і бажаємо оце поділитись наслідком нашої роботи, щоби полегшити працю кожному, хто б зацікавився тим питанням, та увільнити його від цієї чорної, підготовчої, але необхідної роботи.

За час з 1867 року, коли одночасно і на Великій Україні і в Галичині були перші спроби кодифікації поетичної продукції нашого великого поета, і по нинішній день, це б то за довгих 58 років, написано на цю тему не так то й багато — всього якась сотня номерів, що так чи інак торкається нашого питання. За браком місця ми не зможемо тут подати того всього матеріалу, а натомісць подамо в хронольоґичному порядкові лише праці тих авторів, які можуть утворити перед дослідником образ певної еволюції питання про науково-критичне видання »Кобзаря« Т. Шевченка в українській літературі. Починаємо з 1867 року.

1. Костомарів, Микола. »Кобзарь« Тараса Шевченка коштомъ Д. Е. Кожанчикова. Спб. 1867. Передмова до »Кобзаря« ст. V і VI.

2. Рожанський, Гнат. »Поезиї Тараса Шевченка«. Львів. 1867, т. II. Одъ Видавництва. Надруковано, як післяслово, в кінці II тому на стор. 341–345.

3. Русов, Олександер. Т. Г. Шевченко. Кобзарь. У Празі. Nákladem knihkupectvi dra Grégra a Ferd. Dottla. 1876. Од видавництва. Ред. Том. I, ст. III–V.

4. Драгоманов, Михайло. Шевченко, украјнофіли ј соціалізм. »Громада«. 1879. Женева. № 4. Стор. 101–230.

5. Чалий, М. К. Жизнь и произведенія Тараса Шевченка. (Сводъ матеріаловъ для его біографіи). Съ портретомъ. Кіевъ. 1882. Ст. 35–38.

6. Драгоманов, Михайло. Поезіјі Т. Гр. Шевченка заборонені в Россіјі. Женева. Українська печатньа. 1890. Переднье слово. Украјінська друкарньа в Женеві. Ст. V–VII.

7. Франко, Іван. В справі нового видання Шевченка. »Народ«. 1891, ст. 160.

8. Науменко, Володимир. Къ вопросу о научномъ изданіи »Кобзаря« Т. Г. Шевченка. »Кіевская Старина«, Кіевъ, т. XXXVI. 1892, ст. 314–319.

9. Лукич, Василь. Наукове виданє поезий Т. Шевченка. »Зоря«. Львів, 1892, ч. 5, стр. 99–100.

10. Огоновський, Омелян. »Кобзарь« Тараса Шевченка. Частина перша. Виданє Товариства імени Шевченка. У Львові, 1893. Кілька слів від редакції »Кобзаря«. Ст. CXIV–CXVI.

11. Драгоманов, Михайло. »Т. Шевченко в чужій хаті єго імени«. »Народ«. Львів. 1893. ч. 10, ст. 86–88; ч. 11, ст. 95–98; ч. 15, ст. 137–140.

12. Кониський, Олександер. Проба улаштовання хронольоґії до творів Тараса Шевченка. »З. Н. Т-ва ім. Шевченка«. Львів. 1895, т. VIII. Стор. 1–20, частина перша; т. XVII р. 1897. стр. 1–22. — частина друга.

13. Єфремов, Сергій. Де-що з приводу нового видання »Кобзаря«. »Літературно-Науковий Вістник«. Львів. 1899, кн. VIII, ст. 82, а також: »Шевченко«, збірка. Розділ — »Недбале видання« В-во »Вік«. Київ. 1914, стр. 263.

14. Романчук, Юліян. Деякі причинки до поправнійшого видання поезий Тараса Шевченка. [Замітки до »Кобзаря« Тараса Шевченка, зредагованого д-ром Омеляном Огоновським і виданого Т-вом ім. Шевченка у Львові. 1893] »Зап. Н. Т. ім. Шевченка«. Львів. 1900, т. XXXIV, стр. 1–32.

15. Кр-ський [Крупський], Микола. Замітки до поправнійшого видання поезий Тараса Шевченка. »З. Н. Т-ва ім. Ш-ка«. Л. 1903, т. LV. стр. 1–28.

16. Романчук, Юліян. Уваги до »Заміток« д. Кр-ського. »З. Н. Т-ва ім. Шевченка«. Л. 1903. Т. LV, стр. 29–34.

17. Мировець, В. [Дурдуковський, Василь]. Чому нам так сумно згадувати про Шевченка. »Нова Громада«. К. 1906. № 2, ст. 63–77.

18. Доманицький, Василь. Критичний розслід над текстом »Кобзаря« Шевченка. »Кіевская Старина. К. 1906. №№ 9, 10, 11–12. Окремою відбиткою — »Критичний розслід над текстом »Кобзаря«. Друковалося в журналі »Кіевская Старина«. У Київі, 1907 р. ст. IV + 365.

19. Драгоманов, Михайло. Листи до Ів. Франка і инших. 1881–1895. Видав Іван Франко. Накладом Укр.-Руської Видав. Спілки. Л. Т. I 1906. ст. 208 і т. II. 1908, ст. 59–67, 175–178, 180.

20. Доманицький, Василь. Од Редактора. Грудень. Року 1906. Т. Шевченко. Кобзарь. Видання »Общества имени Т. Г. Шевченка для вспомоществованія нуждающимся уроженцамъ Южной Россіи, учащимся въ учебныхъ заведеніяхъ С.-Петербурга« та »Благотворительного Общества издания общеполезныхъ и дешевыхъ книгъ«. Спб. 1907, ст. V–IX і 1908, ст. V–IX — Передмова до другого видання.

21. Русов, О[лександер]. Спомини про пражське видання »Кобзаря«. »Україна«. К. 1907, февраль. Ст. 125–126.

22. Грушевський, Михайло. Рецензія на видання В. Доманицького — »Кобзарь« Т. Шевченка. Спб. 1906. »Літ.-Наук. Вістник. К. 1907. т. XXXVII, ст. 368.

23. Франко, Іван. Рецензія на: Доманицький В. »Критичний розслід над текстом »Кобзаря«. »З. Н. Т-ва ім. Ш-ка«. Л. 1907, т. LXXIX, 5. стр. 228–230.

24. Любов, Ів[ан]. Автографи Шевченка в Московському Румянцевському музеї. »Україна«. К. 1907. № 2 – февраль. Стор. 137–146.

25. Забіла, Я. П. Автоґрафи і нові твори Т. Г. Шевченка, знайдені в архиві Департамента поліції. »Україна«. К. 1907, кн. VII–VIII, ст. 1–19.

26. Житецький, И. Т. Г. Шевченко въ новейшихъ изданіяхъ его твореній. »Вѣстникъ Европы«. Спб. 1907. № 8.

27. Франко, Іван. Передмова. Твори Тараса Шевченка. Кобзарь. Том I. Львів, 1908, ст. V–X.

28. Романчук, Юліян. Три нові видання Шевченка. »Діло«. Львів, 1908, ч. 5.

29. Стороженко, Мик[ола]. Дви запысни кныжкы Шевченка. Украинський литературний альманах »Нова Рада«, під редакцією М. П. Старицького, О. П. Косач, Л. М. Старицької, І. М. Стешенка. Київ, 1908, ст. 31–35.

30. Барвінський, Ол[ександер]. Перше виданє Шевченкових творів у Галичині. »Руслан«. Львів, 1911, ч. 59, ст. 1–2, а також: »Спомини з мого життя«. (Образки з громадського і письменського розвитку Русинів). Галицька накладня Я. Оренштайна в Коломиї. Львів. 1912 і 1913. »Загальна Бібліотека«. №№ 87–91 і № 115–120, чч. I і II, ст. 336 і 406.

31. Романчук, Юліян. Критичні замітки до тексту поезій Шевченка. »З. Н. Т-ва ім. Ш-ка«. т. CXI. 1912 р., кн. V, 84–116 і т. CXII, 1912 р., кн. VI. ст. 90–119.

32. Романчук, Юліян. Передмова. Поезії Тараса Шевченка. Виданє товариства »Просьвіта«. У Львові. 1902, ст. 34: Передмова до другого видання (»Твори Т. Шевченка«). У Львові, 1907: Передмова до третього видання (Твори Т. Шевченка. Т. І. ст. 7–8, Львів. 1912 р.).

33. О. К. [Возняк, Михайло]. Кілька слів про повні видання поезий Т. Шевченка. »Неділя«. Львів, 1912, ч. 12, ст. 5–6.

34. Зайцев, Павло. Предисловіе. »Кобзарь« Т. Г. Шевченко. С-Петербургъ. Русское книжное товарищество »Дѣятель«. 1914 г. №№ 381–383 Издат. »Общественной Библіотеки«. Ст. III–V.

35. Тисяченко, Гр[ицько]. Історія Великої книги. »Книгарь«. Київ, 1918. № 6 — лютий. Ст. 300–308.

36. Лепкий, Богдан. Повне виданння творів Тараса Шевченка. Київ–Ляйпціг. 1918. »Українська Накладня«. Т. III. Варіянти й Доповнення. Стор. 285–288.

37. Зайцев, Павло. Рецензія: Т. Шевченко. Кобзарь. В редакції В. Доманицького. Видавниче Т-во »Криниця«. »Книгарь«. Київ, 1918, ч. 8 — квітень. Ст. 470–472.

38. Зайцев, П. Два »Кобзарі«. »Книгарь«. Київ, 1912 р. № 19 — березіль, ст. 1161–1168.

39. Єфремов, Сергій. Шевченко на літературних появах. До історії виданнів »Кобзаря«. »Наше Минуле«. Київ, 1919, ч. 1–2, ст. 34–56.

40. Сімович, Василь. Тарас Шевченко. Кобзарь. Народне видання з поясненнями і примітками Дра Василя Сімовича. 1921. Катеринослав–Кам'янець–Ляйпціг. Ст. V–VIII.

41. Айзеншток. І[єремія]. Habent sua fata. »Голос Друку«. Х. 1921 (на окл. 1922), кн. 1, ст. 50–59.

42. Айзеншток, Іеремія. До тексту Шевченкових творів. »Шляхи Мистецтва«. Х. 1922, ч. 2 [4], ст. 47–54 і окремо: »Шевченкознавство — сучасна проблема«. Х. 1922.

43. Дорошенко, Володимир. Новійша література Шевченкознавства. »Громадський Вістник«. Львів, 1923 р. II–III. ч. 55, ст. 6–7.

44. Филипович. П[авло]. До студіювання Шевченка. »Нова Громада«. Київ, 1924. № 20–21, ст. 4–5.

45. Машкин, Анатоль, проф. Шевченкознавство, як наука. Х. 1924.


Основні принціпи науково-критичного видання поетичних творів ще не усталені наукою. Але едиціонна практика останніх десятиліть досить широко і детально їх окреслила. В чужих літературах з'являються не лише досконало видані науково критичні видання творів письменників, але й теоретичні розвідки на ці теми. В тім напрямку йде і наша українська і практика і теорія. Редакція »Кобзаря« 1867 року, видання Д. Е. Кожанчикова, у своїй передмові пише: …»друкується тепер усе, що можна було знайти і надруковати: а що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Деякі стихи може не до ладу: се тим, що покійник де-чого не покінчив, де-чого не налагодив, а де-чого, може, і овсі не хотів друковати, але, добувши писані власного рукою його твори… нам, шануючи Тарасове імя і память, хотілось, щоб кожна йота з його писання, наскільки буде можна, стала відомою без жадної одміни; бо хто ж одважиться Шевченка одміняти?«… Ці прості слова дружби і пошани вже носять в собі і намічають перші і основні принціпи науково-критичного видання його творів, а саме: повність і каноничність тексту. Але мусіло пройти 58 років, твори Шевченка перевидавалися десятки разів і лише сьогодня наша наука стала »Шевченкознавством, як наукою« і тільки тепер ставить собі завданням віднайти канон тексту творів свого найбільшого поета…

Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1926 року.
  • Цей твір захищений авторським правом в Україні до 1 січня 2033 року згідно закону України про авторські й суміжні права.
  • Автор помер у 1962 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 50 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.