В момент широкого і інтенсівного зросту революційного руху з'організовалась Всеросійська Селянська Спілка. Партія С. Р. найбільше потрудилася въ справі организації селянства, але не настільки, щоб лічити селянську спілку своїм „дѣтищем“. В дійсности найбільш широку і діяльну участь въ пропаганді ідеї селянської спілки і в організаці селянства брали люде, що стояли по за межами всяких партійних організацій. Це, переважно, та інтеллігенція (народні учителі, лікарі, фершали і взагалі земські урядовці), котра мала безпосередні звязки з селянствомъ, жила серед нього і в момент революційного руху примушена була самим ходом революціі взятись за організацію революційнаго селянства, аби надати боротьбі його з сучасним соціально-політичним ладом якусь пляномірність і розумність. Найбільш відповідною формою організації революційного селянства була селянська спілка і всякий інтеллігент, що стояв в оппозіції до самодержавно-бюрократичного уряду, що бажав взяти активну участь въ революційному рухові, працював над організацією селянства. Таким чином селянська спілка є організація виключно революційна і в організаційному смислі і по своїй суті, бо єднає ріжноманітні по економичному становищу верстви селянства, що можуть вдержатись в одній організації до тої пори, доки не закінчиться революція, доки не настане час практичного розвязання земельнаго питання. А що інтереси селянства, організованого в селянську спілку, неодинакові, про се, розуміється, не може бути змагань. Селянська спілка, як організація революційна, організація не клясова, так же скоро роспадеться, як скоро скінчиться революція. Протилежність інтересів селянства в міру того, як вони будуть вияснятись, розколе селянську спілку на відповідні економичні группи, що приєднаються до відповідних політичних партій. У нас, на Україні, найінтенсивнійш працювали діячі селянської спілки і 5 січня сього року мав бути скликаний Установчий з'їзд Української селянської спілки. По поліцейським умовам з'їзд не міг
Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/53
Зовнішній вигляд