(Махає рукою. Зачинають співати: „Браття всього світа”… і т. д. Під кінець пісні вбігає засапаний більшовицький старшина при шаблі і револьвері. Станув слухає).
Комісар: (Стискає Масненькому руку). Чудово! Ґратулюю вам, товаришу! Ну в дорогу, до Миронова. Ми, товаришу, хиба поїдемо разом.
Старшина: На митинґ в Миронов? Сегодня не будет митинґа. Отстрочен!… Где тут „предревком”?
Юрко: (Підсувається). Я „предревком”.
…Старшина: (До Юрка). Сейчас 100 подвод, 200 подвод, все подводы здешней деревни!!!
Комісар: (До старшини). В чем дело, товарищ? Я „повітревком” Василий Михайлишин.
Старшина: (Бере комісаря під руку, веде на перід сцени). Товарищ! Катастрофа! Нас потиснули… сегодня ночью у-ди-ра-ем!!!
Комісар: Что, как?
Старшина: (Шепчеться з комісаром, обидва залякані. Відтак). Я автом. Был у вас. Сказали, что вы здесь. Я сюда. Подвод, — как можно больше подвод! Все имущество везти на Гусятин!
Сотрудник: (Бере збентеженого Масненького під руку, веде в другий бік авансцени). Ось ця немила звістка, якої вам поперід не доповів. Я вже перед годиною чув об цім. Правда, не дуже воно приємне для вас?
Масненький: Ой, ой, ой! Щож тепер буде зі мною? Ратуйте! Радьте!
Сотрудник: Га, нехай вас ратують ці, яким так вислугувалися.
Парох: Так завжди буває з перевертнями, нетим. Відважні, доки чують за плечима силу. Тьфу!
Комісар: Товариші! Мітінґу в Миронові схогодні не буде. Відложено! „Предревком”! Всі фіри з села
