тут враховано лише ті з них, матеріали про які виявлені в п'яти актових книгах Теребовельської гродської канцелярії[1].
Зроблені підрахунки дають підстави твердити, що на території повіту на кінець XVI ст. у приватній власності шляхти перебувало не більше 145 населених пунктів. Отже, матеріали основних актових книг дають змогу дослідити 80% шляхетських володінь. Можна говорити про те, що вивчення структури шляхетського землеволодіння за матеріалами 80% маєтків дають змогу дослідити поставлену проблему на території Теребовельського повіту в цілому. За кількістю маєтків, якими володіли землевласники, виділяється п'ять категорій шляхетського стану:
1) магнати, котрі володіли десятьма поселеннями і більше;
2) велика шляхта (від 5 до 10 поселень);
3) багата шляхта (від 2 до 4 поселень);
4) середня шляхта (одне поселення);
5) дрібна, або часткова шляхта (частина поселення)[2].
Велике землеволодіння в Теребовельському повіті другої половини XVI ст., безумовно, переважало. Воно представлене родами Давидовських і Вільчеків.
Одному з них, Мартину Вільчеку, належали три містечка: Золотники, Будзанів, Соколів, — і десять сіл: Бурканів, Вербовець, Звиияч, Козова, Косів, Підсоснів, Скомороше, Соколів, Тудорів. Вони розміщувалися у двох анклавах. В долині річки Стрипи лежали Золотники, Соколів, Бурканів, Підсоснів, Соснів, трохи далі на захід Козова. На південь від Теребовлі, на обох берегах р.Серет, знаходились Будзанів, Тудорів, Вербовець, Звиняч, Косів. І лише маєток Скомороше, відірваний від обох масивів, був оточений володіннями Баворовських. Перелічені поселення перейшли до Вільчека у спадок від батька — Яна Вільчека. Козовою він володів спільно з Катериною Вільчек, своєю дружиною[3].
Маєтки іншого феодала — Якуба Давидовського - розміщувалися на північний схід від Тернополя. З півночі вони безпосередньо межували з Волинським воєводством. З заходу і півдні їх оточували королівщини. До складу його шляхетських володінь входили містечко Чернелів з селами Байківці, Галущинці, Жеребки, Киданці, Романове село, Романівка, Ходоровичі, Клопичанка, Смиківі” і Ступки — загалом 11 населених пунктів. При цьому містечком Чернелів, селами Жеребки і Романівка Давидовські володіли спільно з іншими шляхтичами. В 1564 р. Чернелів виступає як власність
