Не зважаючи на досягнуте поліпшення експлуатаційних вимірників на річковому транспорті за попередній рік, в 1931 р. завданих вимірників по фльоті: для буксирних пароплавів по суховантажах 60 т. км. на 1 НР та плотах 200 т. км. на 1 НР, а для непарової фльоти 4200 т. км. на 1 тонну вантажности, через зазначені попереду причини не було досягнуто.
Плянові глибини на 1931 рік на основних плесах: упродовж навіґації не було повнотою виконано так через перемілі, що утворилися після небувалої повіді, так і через брак земзнаряддя.
Ця обставина частково пояснюється занедбаністю регуляційних та виправних споруд у Дніпровському басейні.
Не зважаючи на те, що 1931 рік був роком, коли треба було розпочати великі капітальні роботи над приведенням судноплавних умов Дніпра в належний стан до наступного в 1932 році відкриття Запорізьких шлюз, розмір фактичних витрат на річковий шлях, гавані і порти ледве досяг 9,9 млн. крб. замість передбачених за пляном 18,9 млн. крб. цебто 52%.
Розрив між попитом на перевози і наявністю транспортової фльоти в Дніпровській управі річкового транспорту виявився вже з 1929 р. Пом'якшення цього розриву не можна було досягти, бо виробнича програма судобудівельної корабельні ім. т. Сухомлина у Київі та суднобудівельних майстерень і заводів Дніпровської управи річкового транспорту дуже обмежені. Тим то накреслену за пляном виробничу програму на 1931 рік виконується лише частково і далеко не тим розміром, якого вимагає потрібне поповнення фльоти.
