Ця обставина викликає потребу розпочати споруджування нової суднобудівельноі корабельні в Дніпропетровському для побудови суднокорпусів судових машин та суднового встатковання. Крім того, треба негайно розвинути дерев'яне судобудівництво, шляхом побудови відповідних корабелень.
Роботи, розпочаті над розвитком річкового порту в Дніпропетровському, довелося припинити через недостатній відпуск коштів, землечерпальні машини було знято в розпал роботи й залишилася невиконаною та частина робіт, що її повинно було закінчити до підняття в майбутньому році Дніпровського рівня Кічкаською гаткою.
Так само недостатніми темпами відбувалася робота над розвитком портів у Києві, Гомелі та інших гаваней.
Механізація вантажних робіт в цих портах і гаванях, а також на інших пристанях в 1931 р. посунулася вельми незначною мірою. Замість запропонованих до замовлення механічних перевантажників на 1,5 млн. крб. заводи виготують не більше як 40%.
Причини невиконання перевозної роботи ми вже зазначили попереду. Щодо капіталовкладень, то невиконання пляну слід пояснити:
а) відсутністю сталого календарного пляну робіт і порядку їх фінансування;
б) невмінням організувати роботу по-новому, зокрема цілком недостатнє використання всіх внутрішніх ресурсів;
в) скороченням асиґновань в середині року;
г) браком технічного встатковання для переведення робіт;
д) браком, головним чином, кваліфікованої робсили;
е) браком основних дефіцитних матеріялів.
В основному цими ж таки причинами пояснюється недовиконання суднобудівельноі програми 1931 р.
