Відповідно із зростанням народнього господарства району, що тяжать до Дніпровського басейна, розмір перевозів на 1932 рік запроектовано такими цифрами:
| а) | По | пасажирах | 7,4 | млн. | чол. |
| б) | „ | перевозу вантажів | 4,5 | „ | тонн |
| в) | „ | самосплавлянню | 1,6 | „ | „ |
Таким чином зростання роботи річкового транспорту, рівняючи з 1931 р., відповідно накреслено на: 15%, 20% і 60%.
Ця робота, що обмежена можливостями Дніпровської управи річкового транспорту, не відповідає справжній потребі, зокрема, коли взяти до уваги сподіване в 1932 р. відкриття Запорізької шлюзи для транзитного руху Дніпром. Розрив між потребою на перевози і фактичними можливостями Дніпровської управи річкового транспорту, в наслідок запізнення в розвиткові злагод річкового транспорту та браку виробничої потужности суднобудівельних корабелень і заводів, в 1932 році не буде цілком усунуто.
З метою пом'якшити цей розрив та піднести перевозоспроможність на 1932 р. запроєктовано такі капітальні вкладення:
| а) | на освоєння нових дільниць річкового шляху | 0,3 | млн. | крб. |
| б) | „ поліпшення та реконструкцію наявних шляхів | 2,1 | „ | „ |
| в) | „ порти, пристані, перевантажні пункти і складське господарство |
9,3 | „ | „ |
| г) | „ механізацію вантажо-розвантажних робіт | 1,5 | „ | „ |
| д) | „ майстерні і корабельні | 2,3 | „ | „ |
| е) | „ житлобудівництво | „ | „ | |
| є) | „ зв'язок | 0,5 | „ | „ |
| ж) | „ науково-дослідчі роботи | 0,5 | „ | „ |
| з) | „ решту робіт | 1,0 | „ | „ |
| 19,0 | млн. | крб. | ||
| і) | „ фльоту | 20 | „ | „ |
| Разом | 39,0 | млн. | крб. | |
