7) побудова клінкерових заводів,
8) підготова кадрів.
Основне завдання, що стоїть перед шляховим господарством в 1932 році, є піднесення механічної озброєности шляхового будівництва та забезпечений матеріяльної бази.
Закінчуючи першу п'ятирічку, шляхове господарство треба підготувати до розгорнутого будівництва його в другій п'ятирічці 1933–37 р. р.
Виконання пляну шляхового будівництва за другої п'ятирічки можливе лише за своєчасної і цілковитої підготови так зазначених механічних засобів і матеріяльної бази, як і потрібних кваліфікованих кадрів.
Водночас, для переходу до будівництва досконаліших шляхів, що відповідають і дедалі більшому вантажообороту, і автомобілізації країни, треба розгорнути досвідне будівництво шляхових ділянок різних типів, підсилити науково-дослідчу і лябораторну роботу, розвинути вишуки і досвідне застосування нових матеріялів для наступного шляхового будівництва, а також застосувати нові методи шляхового будівництва.
Усе це зможе забезпечити виконання наступних завдань.
Поряд відповідної підготови до розгорнутого шляхового будівництва, треба поставити на належну височінь експлуатацію та доглядання шляхів.
Для цього, крім організації відповідних адміністративних осередків, треба залучити увагу цілої суспільности через „Автодор“, організувати шляхові бригади і старостат від колгоспів, радгоспів, підприємств та інших господарських організацій.
Особлива робота припадає на нові обласні центри і РВК'и, що мають відограти в розвиткові та піднесенні шляхового господарства велику ролю.
За енергійної участи населення, активної ролі „Автодору“ та його осередку, відповідного керівництва від системи Головної шляхової управи та
