Цю сторінку схвалено
|
В. Мальований. |
НЕ ПОТУРАЙ.
Не потурай на те, що шлях ще не пробитий,
Що нетрами пустими треба йти,
Де тільки виє звір не самовитий, —
Дарма! Прямуй до сьвітлої мети!
Не потурай на те, що ніч глуха все вкриє,
Ударить грім зза хмар у тьмі нїмій,
А вітер лютий з півночи повіє…
Вперед, вперед сьмілїще, друже мій!
Не потурай нї на що! Навіть смерти
Не бійсь: її нїхто не оббіжить.
Так краще ж нам у боротьбі померти,
Нїж у багнї гниючи мовчки жить.
Не потурай на те, як часом добрі люде
Влещати муть, щоб не виходив сам,
А ждав поки завзятих більше буде…
Вперед рушай, бо честь і воля там!
Не потурай! Тодї вас більше стане,
Як знайдеть ся той перший, що за край
Проти всього на сьвітї сам повстане…
Вперед, вперед! Борись, не потурай!
