Сторінка:Іван Гнида. Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих (1914).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


В. Мальований.

НЕ ПОТУРАЙ.

Не потурай на те, що шлях ще не пробитий,
Що нетрами пустими треба йти,
Де тільки виє звір не самовитий, —
Дарма! Прямуй до сьвітлої мети!

Не потурай на те, що ніч глуха все вкриє,
Ударить грім зза хмар у тьмі нїмій,
А вітер лютий з півночи повіє…
Вперед, вперед сьмілїще, друже мій!

Не потурай нї на що! Навіть смерти
Не бійсь: її нїхто не оббіжить.
Так краще ж нам у боротьбі померти,
Нїж у багнї гниючи мовчки жить.

Не потурай на те, як часом добрі люде
Влещати муть, щоб не виходив сам,
А ждав поки завзятих більше буде…
Вперед рушай, бо честь і воля там!

Не потурай! Тодї вас більше стане,
Як знайдеть ся той перший, що за край
Проти всього на сьвітї сам повстане…
Вперед, вперед! Борись, не потурай!