Нечестива, єпископе, служба твоя:
В їй луна від рострілів лунає.
Позад тебе регочеть ся смерть, бачу я,
Аж додолу зо сьміху сїдає.
Бачу анголів у горі, де блакить, —
Он вони починають дріжати,
Як єпископ бере, щоб сьвічки посьвітить
До молитви — ґнота від гармати.
Хочеш ти у сенат, щоб у сяєві там
На величному місцї сидїти ;
Але перш нїж читати молитву людям, —
Треба вулицї з крови обмити.
Слава Геслерам, слава! — орган твій хрипить
але Теля його треба вбити!
Щоб престол твій, єпископе,в церкві зложить
Із трупарнї взяли сюди плити.
Як ти кажеш: „Te Deum” і хвалиш його —
Бога помсти і збройної сили, —
В небеса летючи, до кадила твого
Дух мішаєть ся мертвий з могили.
Убивали удень, убивали вночі —
Всїх і жінку й її чоловіка,
