Дня 15 лютого старого стилю (24 лютого нового ст.) 1574 р. Іван Федорович випустив у світ першу книжку з львівської друкарні, Апостола. Це була перша книжка у Львові, бо і польських та жидівських друкарень тут ще не було, — і перша книжка на всю Україну. Свої видання продавав Федорович по части сам, по части давав їх до розпродажі иншим людям; так напр. продажю книжок займався у Львові якийсь Іван, що з жидівства перейшов на христіянство, аптикар Єронім і ин., в Коломиї тримав українські книги міщанин Іван Шпак. Крім сього удержував Федорович широкі зносини з ріжними купцями: папір брав то з Кракова від якогось Лаврентія, то з папірні в Буську, вів також інтереси з купцями з Німеччини, а сам їздив до Волощини й Туреччини. Але друкарня не приносила ще великих доходів; Федорович не міг дати собі ради й обдовжився раз і другий; на кінець заставив друкарню якомусь Жидови й виїхав зі Львова.
Подався до міста Острога до славного князя Констансина Остріжського, що тоді задумував заложити у себе друкарню. З початку дістав у князя місце управителя маєтностей; потім став заводити друкарню і видавати нові книги. Надрукував Псалтир, Новий завіт, вкінці першу на Україні повну Біблію 1580 р., що називалася острізькою. В роботі помагав друкареви молодий хлопець, Гриць Іванович, родом з Заблудова. Федорович вивчив свого ученика всяких штук, потрібних друкареви: друкувати книжки, оправляти їх, малювати, вирізувати образи і черенки, навіть робити столи і скрині. Але Гринь не віддячився свойому учителеви: несподівано утік з Острога і пішов до Вильна, бо там закладали друкарню богаті Міщане, Мамоничі. Але щастя якось йому не дописало і Гринь з покорою вернув до свого майстра і обіцяв на далі бути йому послушним. Тимчасом Федорович доробився в Острозі трохи майна і вернув назад до Львова. Його син, також Іван на імя, оженився тут з одною міщанкою, дістав за нею ґрунт і жив в місті та займався переплетом книжок. Федорович бажав забратися наново до друкарства у Львові почав уладжувати собі на ново друкарню. Він проживав тоді вже в самому місті, у мурованім домі купця Івана Білдаги (при теперішній Бляхарській вул. ч. 7). Але до своєї мети не дійшов. Прийшла на нього тяжка хороба, а з нею нові потреби й довги; не можна було й думати про відновлення друкарні. В біді помер Федорович 15. грудня н. с. 1583 р.
