А потім біля каси метушливо
Снуватимуть руками складачі,
І, може, слів моїх поривна злива
На мить їх думку спинить. А вночі
Почнеться метранпажева робота,
Останні ще коректора значки,
А там — по зверстаних сторінках-сотах
Затопить медом чорним рівчаки;
Тоді приправлять раму вмілі пальці,
В ротаціонці коліщатка влад
Застугонять, і на блискучі вальці
З рулонів бризне білий водоспад.
І розіллється паперова річка,
Напнеться, біла, рівна, мов стіна;
А знизу — ніж припинить — перемичка,
Щоб методично аркуші стинать;
І полетять сторінки жвавим роєм,
Щоб (нетерплячка ж бо, відома річ!)
Читач дізнався, як уперше я з героєм
в Софіївці зустрівся віч-на-віч.
VII
Хоч перша зустріч не була з веселих:
Він здорово побив мене тоді —
В ставку він коропів ловив дебелих,
Я ж надто жваво хлюпався в воді.
— Мені ж це на обід, а той, ач, скаче
Й розполохав отут ціліський став!
