Я працював захоплено і рвучко,
В романтиці знайшов реальний зміст,
Я знав: записка з камінцем — «летучка»,
«Гарбуз» — заліплений у хлібі лист;
Спіймав — тоді в Софіївку; заховуй
У гроті під камінний парапет.
І здобич, що нічні дали нам лови,
Там, певно, знайде пильний комітет.
Так до великих справ — іще малеча —
Приклали ми й своїх палких зусиль.
Отож, як сталася з тюрми неждана втеча,
То змушений був зникнути й Василь.
Пісня третя
X
Химерно-сиві кучеряві гронця
У збурені спадають зеленя,
Й на обрії вітрила, навмання,
Із моря Чорного — прямують в море сонця.
А ближче, за незламним хвилерізом,
Над берегом від натовпу рудим —
Так жартома статечний синій дим
Змагається з легеньким літнім бризом.