Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/75

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

18 червня 1936 року[1]

Із бюлетенів кожний стежив
Грізну хвороби течень,
І спокій кожного залежав
Від цих коротких речень.

І цифри пульсу, ритми серця
Вивчали ми напам'ять.
Щоб слід їх тоді не стерся,
Коли їх креп обрамить.

Щоб жив од подихів первісних
У всіх людей наокіл,
У кожнім пульсі — буревісник,
У кожнім серці — сокіл.

Щоб аж до подихів останніх
Життя всього земного, —
Цвіли в могутніх наростаннях
Казки й пісні про нього.

 

Балада
про прекрасного Анталя

3 угорського фольклору
І
— Мамо, кохана мати! Треба мені сконати,
Лишилося тільки померти за Варгу Ілону!
— Ні, навіщо вмирати, муко мого лона,
Втіхо мого лона,

  1. День смерті О. М. Горького.