там нї наріканя, нї протестів, нї слїду процесів, нї доносів, нї переслухуваня сьвідків, нї жалоб перед судами в Антиохії або в Константинополї задля потерпівшого гоненя, задля позбавленя людий урядових місць, або задля покараня сьвящеників смертю. А як у вас? У краєвих судах, в маґістратах, трибуналах, ратушах, епископських канцеляриях, всюди безлїч жалоб і протестів. Такими вчинками Ви не тільки не обезпечите унїї, нї, Ви розірвете і остатне пасмо любви між людьми в громадї і наповните сваркою і ненавистю всї суди і сойми.
«Ви кажете, що маєте право відпавших унїтів топити, стинати і так дальше, а євангелиє Боже строго забороняє пімсту; се і до Вас тичить ся. Ви кажете, що на соймах шкодливі голоси підносять ся, не тілько проти унії, але й проти всього правовірного римськокатолицького клиру. Хто-ж винен тому? Сама унія!
«Коли Ви робите насилє совісти людий, коли замикаєте церкви, щоб люди як безвірні гинули без служби Божої, без християньських ритуалів і тайн, коли Ви надуживаєте королївську ласку і мунїфіценцию, то робите се не питавши нас. Колиж ходить о те, щоб приглумити ворохобню народа, поставшу в наслїдок Вашої нерозваги, тодї жадаєте нашої оборони! Тому то й думає противна сторона, що ми змовились з Вами, щоб насилувати сумлїнє людий, та непокоїти їх, чого однакож нїколи не було. Вдовольняйтесь тим, що ми живемо в унії з Вами. Держіть її для себе, та не наражайте нас на спільну ненависть а себе самого на небезпеку і пониженє
