«В наслїдок всього того велить Вам король в Могилові печатї познимати і церкви повідчиняти. А коли Ви не зробите того, то я сам велю, на розказ Єго королївської Милости, печатї познимати і церкви повіддавати. Жидам і Татарам не зборонено у королївских землях мати свої синаґоґи і мечети, а Ви замикаєте церкви християнські!»
Так писав великий канцлєр і руский маґнат з початку 17 столїтя! Він чув добре, як бив ся живчик руського народу, тай тому остерігав він полоцкого митрополита перед грізною небезпечию: «Не наражайте нас на спільну ненависть! Ви спровадили небезпечу на край а може й погибіль для всіх нас католиків!» – Тільки за скоро після остереженя признала істория правду за канцлєром Сопігою!
А тепер за нашого часу, як думають патріоти Поляки, як думає австрийске правительство, хиба се кріпости постають в Галичинї, коли там не дають Русинам нї ґїмназий нї унїверзитету для їх культурних потреб, а руській мові не дають повних прав в школї і в урядї, і т. д. і т. д. А може кріпости будують ся тим, що державцї Галичини висилають деяких руських учителїв та урядників на Мазури, а на землю руську скликують польских гакатистів? А може тим, що деякі загорілцї польської ecclesia militans дратують руський клир і зневажають руську, хоч католицьку церкву? А може й такими церковними реформами, як от ся славна передача Єзуїтам василиянського монастиря в Добромилї, з покладними грішми і з усїма добрами (1833), з яких досї чимало вже за
