Сторінка:Іван Франко. Борислав сміється. Перше книжкове видання. 1922.djvu/209

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

205

таємність і безшумність їх починань свідчать про те, що вони щось поганого мають на думці і що роблять се систематично, порядно і ненастанно. І всюди, де тільки зійшлися підприємці: чи то на вулиці випадково, чи то де в світлиці на яку нараду, всюди Іцик Бавх не переставав остерігати товаришів перед небезпекою, не переставав намовляти їх до того, щоб удалися до староства в Дрогобичі і просили о зарядження острого слідства або хоч о прислання сильного постерунку жандармерії на побут до Борислава. І хоч в основі ніхто нічого не мав проти того, хоч усякий певно і рад би був мати в кождій хвилі на свої услуги жандармерію для охорони перед своїми власними робітниками і для затвердження всіх роблених їм кривд урядовою печатю, — але на подання збірної просьби якось не могли зібратися. Чи то пора така була горяча та обезсилююча, чи то звичайна у наших людей — будь вони Жиди чи христіяне — недостача ініціятиви в громадських ділах, в ділах виходячих поза обсяг одиничних, приватних інтересів, чи може переконання, голосно висказане Лєоном, що прецінь уряд сам повинен дбати про безпеку підприємців в Бориславі, бо на те він і є постановлений, — досить, що бориславські Жиди сим разом якось не здобулися на те, щоб удатися до власти, а навіть щоб донести їй про те, що знали про недавний робітницький рух. А щеж безперечно й нагле втишення того руху відняло у них пряму причину до такого кроку. Про що доносити до власти? що має та вдасть слідити? Що перед кількома неділями показувалися непокоюючі обяви якогось робітницького руху, котрі швидко щезли? Чомуж не донесено про них в пору? Так ціле те діло й замялося, поки несподіваний і досить таємничий випадок не розбудив Жидів з їх оспалости, мов наглий грохіт грому з невеличкої темнявої хмарочки.

Не треба, здається, й казати, що цілий той наглий поворот від шуму до тиші і покірности був ділом наших побратимів, піднятим іменно в тій ціли, щоби змилити