34
до покою, що був обставлений мягкими меблями і служив сьвященникови як прийомна для гостий з висшого стану. Мужиків він звичайно приймав зимою в кухнї, а лїтом на ґанку, або в своїй канцелярії, обставленій дубовими лавами, таким же столом і такоюж шафою з метриками та парафіяльними паперами; до своїх покоїв не допускав їх нїколи. Шляхтич, він нї за що не міг стерпіти „хлопського духу“.
Грушевицький парох о. Квінтілїян Передримірський був статний і поважний чоловік, лїт понад 60, з тої ґенерації попів, що вихована в аристократично-шляхетськім дусї, в ненависти і погордї до мужика і свій руський патріотизм віднаходила в тих чудернацьких і обскурних викладах на так званих „руських курсах“ при йосифінськім львівськім унїверситетї, які слухачам тих курсів тай їх старшим сучасникам, парохам „antiquae educationis“, тоб-то круглим неукам, видавали ся верхом премудрости і змістом осьвіти. Отець Квінтілїян і доси залюбки цитував на память уступи з тих викладів, які мав записані в грубих зошитах і не признавав понад них нїякої науки. Він любив особливо молодших сьвященників з „нового студіюм“ зацукувати „теольоґічними“ питанями в родї таких:
— Како может ся изобразити тїло человіческоє?
І надармо підождавши на відповідь тріумфально виголошував:
— Ага, правда, що навіть того не знаєте. Отже слухайте! Тїло человіческоє может ся изобразити чрез понятіє махини, а то махини механичнои, параболичнои и гидравличнои. Ну, а що таке душа?
Молодий теольоґ відповідав такою або сякою модною дефінїцією, але о. Квінтілїян уперто хитав головою.
— Куди, куди вам молодикам! Слухайте, як нас учили: „Душа єсть сущоє, котороє себі самому о себі самом и о вещах всїх себі положених є свідомоє“. Ось дефінїція! Не те, що ваші. Є що в рот узяти.
З усїм тим він був руський патріот, типовий представник того старого попівського патріотизму, що бачив націю виключно в попівській кастї, беріг старанно всї її привілеї і кривим оком дивив ся на „вторженіє хлопства“ в чисту попівську расу. Його ідеалом було попівство дїдичне, що переходило з батька на сина і держало ся столїтями певних околиць. Що до язикових оглядів він був безумовним прихильником церков-
