Сторінка:Іван Франко. Герод (б.д.).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Метріха
Не знаю, до чого ти гнеш.

Гілліс
(таємничо)
Не слуха нас?
 Чи хто тут

Метріха
 Ані жива душа!

Гілліс
Послухай же, що я тобі на втіху
Сказать прийшла отеє! Син МатакІни,
Дочки Пітацкея., що зветься Гіллос,
Борець, що п’ять побід відніс у боях,
Одну малим іще хлоп’ятем в Дельфах,
В Корінфі дві,. коли лиш перший пух
Йому засіявся, а двох мужів
Він заколов у Пізі, у борні[1]
Багач, а добрий він, що й мусі зла не зробить!
В любовних справах,, як дитя, невинний...
Побачивши тебе в святочнім ході
В честь Міси[2], зараз наче серце стратив,
До тебе запалав гарячою любов’ю.
Вночі не спить, не має вдень спокою...
Покинув дім, передо мною плаче,
Та лементує, та благає смерті,
Отож до тебе я прийшла, дитино...
Зроби один той невеличкий гріх!
Боги простять тобі ного... А то, мов злодій,
До тебе підкрадеться старість. І нічого
Не стратиш ти, а вдвоє лиш зискаєш,
Бо поживеш весело кілька днів,
А він тебе, напевно, обдарує
Більш, ніж тобі й у сні присниться може.
Послухай же мене, самими мойрами
Клену тебе, бо з щирої любові
Говорю се тобі, моя дитино люба.

Метріха
Гіллісо, бачу, що волосся сиве
Не захорона проти глупоти.

  1. Згадка про три головні національні ігрища греків у Дельфах, Корінфі та Олімпії, яку тут названо Пізою — від елідської країни Пізатіди, в якій лежало місто Олімпія.
  2. Міса — провінціальна назва Персефони, підземної богині, якій тодішні грецькі жінки віддавали почесть, між іншим, обходами в часі ночі!