Сторінка:Іван Франко. Герод (б.д.).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І ті старії шлапаки волочу,
Мав право він ввірватися силою
В мій дім, порвать одну з моїх дівчат
Без мого дозволу? Пропала нам безпека
В тім городі, панове! І як се
Попустите, то нашу самовправу
Розіб’є Фалес. А повинен би
Хоч трохи знати, хто він і з якого
Він тіста зліплений, і жить, як я,
В боязні перед горожанами,
Хоч би й найнижчими. Адже тепер
І найчільніші краснопери[1] в місті
Чи ж не шанують рівне право всіх?
І жаден з них мене, хоч чужинця
Не вдарив, до дверей моїх не гримав,
Прийшовши з дрекольми, не підпалив
Мій дім і не випровадив насильно
Одну з дівчат. Аж ось отсей фрігієць[2],
Що Фалесом зове себе тепер,
А перше лиш Аріммом був, панове,
Усе те скоїв, не пошанувавши
Ані закону, ні начальства, ні же
Архонта! Ну, лиш, писарю, читай,
Яке там предписаніє закону!
Ти ж, пане возний, любчику, візьми
Й заткай клепсидру, поки він отут
Читатиме, аби в часі тих слів
Нам не пропали сорочки й штани[3].

Писар
(читає)

Коли свобідний покривдить рабиню
Або вжиє насилля, заплатить
Подвійну кару за ушкодження.

Баттар

Се написав Хайрояд[4], панове судді,
Не Баттар, аби Фалеса спіймати.
Хто до дверей загримає,— стоїть там,—
Заплатить міну. А хто п’ястуком
Ударить, той дві міни дати мусить.
А як хто дім нападе, знапастує
Рідню,— той драхм аж тисячу ригне.

  1. Дослівний переклад грецького слова «калюптерес», у значенні багатих та пишно вбраних міщан.
  2. В очах родовитих греків мусило бути великою ганьбою, коли хто варварського походження видавав себе за грека, а ще більше, коли він, первісно називаючися варварським іменем Артім, прибрав собі ім’я славного грецького філософа Фалеса.
  3. Клепсидра — водяний годинник, зложений із двох скляних куль або круглястих баньок, злучених дуже тонкою шийкою, крізь котру із одної кулі до другої протягом означеного часу протікала означена кількість води. Сю кількість показували точно вимірені вказівки на обох кулях, і сей прилад служив у греків для міряння часу. Яке значення має осторога Баттара возному, аби заткав клепсидру та аби хто в короткім часі читання тексту закону не покрав присутнім сорочок і штанів, се тяжко зрозуміти. Можливо, що Баттар у своїм комічнім запалі припускає, що в часі читання закону всі присутні так сильно звернуть увагу на писаря, що в тім часі не чули би навіть, як хто стягає з них одежу.
  4. Хайрондас був законодавець родом із Катанії на острові Сіцілії, а його закони були вживані також на східногрецьких островах.