отсим словам: „Коли Ізраіль вийшов із Єгипту, син Якова з поміж чужого люду, тодї Юдея стала його храмом, Ізраіль став панованєм його“. По дословному змислу тут оповідано про вихід дїтий Ізраіля з Єгипту за часів Мойсея, та в аллєґоричнім змислї се значить наше спасеніє доконане Христом, у моральнім змислї поворот душі з риданя й нужди гріховної до стану ласки, а в анаґоґічнім змислї вихід праведної душі з неволї дочасного зопсутя до свободи вічної слави. І хоча ті містичні змисли мають не однакові назви, то всї можна назвати аллєґоричними, бо всї вони відріжняють ся від дословного або історичного змислу.
„Із сього видно, що й предмет мусить бути подвійний, відповідно до одного або до другого змислу. От тим то й предмет сього твору треба розглядати по части в його дословнім, а по части в аллєґоричнім значіню. Лише дословно беручи, предметом цїлого твору буде стан душі по смерти, тай годї. Бо се й представлено в цїлому сьому творі. Але в аллєґоричнім змислї предмет поеми — чоловік, що силою своєї вільної волї, через заслугу або незаслугу, підпадає справедливій відплатї або карі.
„І форма буває двояка: форма розвідки і форма трактованя. Перша з них трояка після потрійного подїлу: першим подїлом увесь твір розпадаєть ся на три великі піснї, другим кожда велика пісня на дрібні піснї, третїм подїлом кожда дрібна пісня на вірші. А форма трактованя річи поетична, творча, описова, вигинає шлях, перескакує, а при тім означує, роздїляє, хвалить, ганить і повчає прикладами.
„Титул книги: „Починаєть ся Комедія Данта Алїґієрі. Фльорентійця родом, але не обичаями?“. При тім треба знати, що слово „Комедія“ складаєть ся із Κώμη, село, і ὠδή спів, отже нїби сїльський спів. Отже комедія, се рід поетичного оповіданя, що ріжнить ся від усїх инших. Від траґедії ріжнить ся вона в предметї тим, що траґедія починаєть ся велично й спокійно, але доходить до вонючого і страшного кінця, а імя
