Пізнїйші дослїдники дійшли, що ся Пія походила з благородного дому Тольомеї в Сієнї, і що її муж Пелльо де ля Пєтра, підозріваючи її невірність, завіз її до замку над Мареммою і велїв утопити її там.
Перлина шестої піснї Чистилища, се друга її половина (рядки 76—151), славна Дантова сатира чи радше інвектіва на Італїю. Здаєть ся, що се якийсь окремий твір, написаний незалежно від Божественної Комедії і нїчим крім римів і одної вставленої строфки не звязаний із нею. Вона перериває епізод стрічі Данта й Вірґілїя з мантуанським трубадуром Сорделльом. Побачивши задуманого, мовчущого Сорделля Вірґілїй запитує його про дорогу на гору, але той мовчить. Вірґілїй закидає одно слово „Мантуа“, і тут Сорделльо немов прокинув ся зо сну і промовив: „Я Сорделльо, о Мантуанче, з твойого міста?“ — і оба обняли ся. І тут починаєть ся згадана інвектіва:
|
Італїє, рабине, доме болю, |
- ↑ Цїсар Юстінїян „оховстав Італїю поводами“, тоб-то написав для неї книгу законів, Corpus juris civilis. Та що з того — каже Данте, — коли сїдло порожнє, тоб-то нема кому виконувати тих законів.
